Богданівка (Бердичівський район)

From Вікіпедія
Jump to navigation Jump to search
село Богданівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район
Громада Райгородоцька сільська громада
Код КАТОТТГ UA18020110050063684
Основні дані
Засноване 1755
Населення 32 (2001)
Площа 0,11 км²
Густота населення 290,91 осіб/км²
Поштовий індекс 13359[1]
Географічні дані
Географічні координати 49°54′34″ пн. ш. 28°18′44″ сх. д. / 49.90944° пн. ш. 28.31222° сх. д. / 49.90944; 28.31222Координати: 49°54′34″ пн. ш. 28°18′44″ сх. д. / 49.90944° пн. ш. 28.31222° сх. д. / 49.90944; 28.31222
Середня висота
над рівнем моря
297 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Соборна, 11, с. Райгородок, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13362
Карта
Богданівка. Карта розташування: Україна
Богданівка
Богданівка
Богданівка. Карта розташування: Житомирська область
Богданівка
Богданівка
Мапа
Мапа

Богдані́вка (раніше також Богданів) — село в Україні, у Райгородоцькій сільській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Кількість населення становить 32 особи (2001).

Населення[edit | edit source]

У 1906 році налічувалося 5 жителів та 1 двір[2].

Відповідно до перепису населення СРСР, на 17 грудня 1926 року чисельність населення становила 10 осіб, з них за статтю: чоловіків — 6, жінок — 4; етнічний склад: українців — 4, поляків — 6. Кількість домогосподарств — 3, всі — несільського типу[3].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 27 осіб, з яких 16 чоловіків та 11 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 32 особи.[5]

Мова[edit | edit source]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 93,75 %
російська 6,25 %

Історія[edit | edit source]

Час заснування — невідомий[3]. У 1906 році — рос. Богданов, хутір Янушпільської волості (4-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового та губернського центру, м. Житомир, становила 52 версти, до центру волості, містечка Янушпіль — 10 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Янушполі[2].

Станом на 17 грудня 1926 року — Богданів, хутір в складі Червонецької польської національної сільської ради Янушпільського району Бердичівської округи[7]. Відстань до центру сільської ради, х. Червоне — 4 версти, до районного центру, міст. Янушпіль — 10 верст, окружного центру в Бердичеві — 17 верст, до залізничної станції Демчин — 8 верст[3].

Червонецьку сільську раду ліквідовано, очевидно, до 1939 року, і, на 1 жовтня 1941 року, хутір числиться в складі Лісово-Слобідської сільської управи Янушпільського району[7], на 1 вересня 1946 року — Богданів, хутір Лісово-Слобідської сільської ради Янушпільського району Житомирської області. 28 листопада 1957 року, складі сільської ради, увійшов до Чуднівського району, 20 березня 1959 року — до складу Бердичівського району Житомирської області. 8 червня 1960 року населений пункт підпорядковано відновленій Озадівській сільській раді Бердичівського району[8]. На 1 січня 1972 року — село Богданівка[9].

У 2020 році територію та населені пункти Озадівської сільської ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Райгородоцької сільської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[10].

Примітки[edit | edit source]

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 22 лютого 2020.
  2. а б Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 7 травня 2022.
  3. а б в Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів. 1927 р. с. 134-135. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 7 травня 2022.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  7. а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 184, 205. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 7 травня 2022.
  8. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Інтернет-архів. 1947. с. 190. Процитовано 7 травня 2022.
  9. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. 1973. с. 132. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 7 травня 2022.
  10. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.

Посилання[edit | edit source]